Совість нації: сьогодні день пам'яті Євгена Сверстюка

14:30, 01.12.2023
Совість нації: сьогодні день пам'яті Євгена Сверстюка

Євген Сверстюк - видатний український публіцист, літературознавець, правозахисник. (Фото з відкритих джерел)

Сьогодні, 1 грудня день пам'яті Євгена Сверстюка - видатного українського публіциста і літературознавця, правозахисника, активного учасника національно-демократичного руху, есеїста, поета, мислителя, філософа, політв'язня радянського режиму (1928-2014).

 

Про це нагадує газета Україна молода.

 

У засвіти ця світла людина відійшла першого грудня 2014 року, в час, коли імперська Росія вже окупувала Крим і Донбас, і ми увійшли в епоху вирішального протистояння з нашим споконвічним і лютим ворогом.

 

Євген Сверстюк був чесним, сильним і мудрим.

 

У своїх книжках і в своїх публічних виступах він неодноразово попереджав нас: ворог підступний, ворог агресивний, ворог нещадний. Рано чи пізно, але він нападе, буде силкуватися підкорити, знищити Україну. Відтак – щоб перемогти у кривавому герці, будьмо сильними і мудрими, готуймося до війни.

 

А ще Євген Сверстюк намагався догукатися до нас: найбільша загроза, найбільша біда для України – захланне хохляцтво і совковий синдром. Дерево з відрубаним корінням всихає, і народ, який між ковбасою і свободою обирає ковбасу, не має майбутнього.

 

Але при цьому Євген Сверстюк вірив і був переконаний, що українці – нація сильних людей. У найтяжчі часи українська земля народжувала героїв-переможців – оборонців нашої рідної Вітчизни.

 

Російсько-українська війна показала, що так і є.

 

І що українська героїчна Традиція, про яку писав Євген Сверстюк, підтримана молодшим поколінням героїв, котрі сьогодні відстоюють честь нації і свободу людини.

 

"Кожен має оголосити воєнний стан у своїй душі. Якщо нація, яка обороняє свій край, є мобілізована духовно, то таку націю неможливо перемогти. Один у полі воїн — це перше гасло кожної людини. Кожен має бути воїном і воювати там, де може бути успішним і не перекладати свою роботу на інших".

 

Він був надзвичайно скромним і не любив пафосу. Є відома фотографія з хрестом, який він установив у Сандормоху на місці розстріляних українських митців. Але Євген Олександрович цю світлину не любив, вважав її занадто пафосною - така роль йому була чужою".

 

Євген Сверстюк  говорив:

"Єдина безпрограшна позиція людини - чесна.

Під благодатним українським небом усе буйно росте. Особливо бур’ян, коли його не виполювати. І гори сміття, коли не прибирати.

Один в полі воїн - це перше гасло кожної людини, кожен має бути воїном і воювати там, де може бути успішним і не перекладати свою роботу на інших.

Тільки з доброти і любові щось росте. У гонитві за матеріальним люди ніколи не досягнуть згоди і не взнають власного покликання. Цей шлях плаский і нівечить особистість.

Суспільство без віри і любові втрачає здатність розрізняти добро і зло.

…починати треба з себе ".

 

Як повідомляла УМ, Євген Сверстюк (1928-2014) – видатний український публіцист і літературознавець, правозахисник, активний учасник національно-демократичного руху, есеїст, поет, мислитель, філософ, політв'язень радянського режиму – відійшов у засвіти 9 років тому.

 

Дружина Євгена Сверстюка - Валерія Андрієвська, психолінгвіст, співробітниця Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України - померла у травні 2020 року.