Гордість за славну минувщину: у Києві презентували історію Конотопа козацьких часів

14:30, 21.04.2024
Гордість за славну минувщину: у Києві презентували історію Конотопа козацьких часів

Меценат Євген Сур і директор Центрального державного історичного архіву України Ярослав Файзулін. (Фото Валентини Самченко)

У період повномасштабної російсько-української війни силами науковців, музейників, краєзнавців і доброчинців  продовжується повернення донедавна замовчуваної історії України. 
 
У Національному заповіднику «Софія Київська» презентували вагоме двокнижжя (загалом 1700 аркушів) другого тому видання  «Місто Конотоп у матеріалах Генерального опису Лівобережної України 1765–1769 років». 
 
Перед тим маловідомі козацькі сторінки історії сотенного міста Ніжинського полку представляли у Львові та Дніпрі. 
 
А розпочали  оприлюднення наукових напрацювань  - першої книги «Ревізія Конотопської сотні 30—40-х років ХVIII століття»   рік тому.
 
Та найперша презентація відбулася за  сто кілометрів від російського кордону  власне у Конотопі на Сумщині, яку ворог не припиняє обстрілювати. 
 
За задумом благодійного фонду «Спадок Гетьманщини», в однойменному проєкті має вийти чотири книги. Їхня глибинна мета – повернути сучасникам персоналізовану і деталізовану історію предків, гордість за славну минувшину, яка є міцним підґрунтям для нинішньої відсічі російським нападникам.
 
Учасники презентації у Будинку Митрополита Національного заповідника «Софія Київська» (Фото Ростислава Мартинюка).
 
Співпраця фонду із київським  видавництвом «Кліо» розпочалася  з  видання у 2019 році вперше не цензурованого Літопису Самійла Величка. Почесним головою благодійного фонду «Спадок Гетьманщини» є корінний конотопець – меценат Євген Сур. 
 
У новому двокнижжі вперше опубліковано понад 900 документів. Історичний матеріал опрацьований упорядником видання Олександром Тригубом. 
 
«Фактично ми з вами презентуємо унікальне видання, - констатував модератор заходу, ректор Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості отець Георгій Коваленко. - Це проєкт, який варто масштабувати на теренах усієї країни. Завдяки таким проєктам і фахівці, науковці мають фактично джерело дослідження, і звичайні люди можуть чимало цікавого знайти». 
 
        У Національному заповіднику «Софія Київська»  презентували видання про  історію  Конотопа.
 
Виступили на презентації директор Центрального державного історичного архіву України Ярослав Файзулін та гендиректорка Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська. «Останній рік дуже часто в цій залі відбуваються презентації різного штибу книг, в основному це історичні речі. Робота ця дуже потрібна. І я радію тому, скільки вчених, меценатів долучені до цієї справи», - сказала пані Неля.
 
Про важливість мати доступними історичні матеріали про своє місто, яке є частиною незалежної держави, розповів  народжений у Конотопі військовослужбовець Іван Карпенко.
 
Серед учасників зібрання був Герой України, полковник Дмитро Кащенко, який із 2019 року був  командиром 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені Гетьмана Війська Запорозького Івана Виговського, яка дислокується у Конотопі – місті, яке стало символом знакової  перемоги над московитами у 1659-му.
 
Вперше у Києві показали оригінал Генерального  опису Лівобережної України 1765-1769 років, де йдеться про Конотоп (Фото Зої Шалівської).
 
На презентації двох томів наукового видання про Конотоп у Будинку митрополита заповідника «Софія Київська» Центральний державний історичний  архів України вперше публічно продемонстрував оригінальний документ - Генеральний  опис Лівобережної України 1765-1769 років, ту його частину, що стосується Конотопа. А Музей Шереметьєвих представить унікальні артефакти часів Гетьманщини, зокрема, матриці печаток.  
 
   Хор конотопського Собору Різдва Пресвятої Богородиці ПЦУ біля Оранти (Фото Ростислава Мартинюка).
 
Зачином заходу у 785-у повномасштабну добу війни росії проти України було виконання у Соборі святої  Софії  хором конотопського Собору Різдва Пресвятої Богородиці ПЦУ творів видатного українського композитора XVIII століття Дмитра Бортнянського.