Стають у чергу кредитори

11.11.2003
Стають у чергу кредитори

(РЕЙТЕР.)

      Ситуація із поверненням кредитів цього року склалася патова. Зазвичай господарство чи фермер, якi перед посівною ризикнули взяти позику в банку, розраховують повернути її з відсотками після продажу зерна з нового врожаю. Коли ж урожай залишає сподіватися на краще, як це сталося цьогоріч, селянин має два варіанти: або розпродавати майно та йти жебракувати, або, знову ж таки, іти з простягнутою рукою до кредитора. Звичайно, фінансово вигідніше обирати останнє. Так, силами аграрного блоку Кабміну комерційні банки начебто погодилися без сплати додаткових відсотків продовжити термін повернення позичок до жовтня наступного року. Однак про те, скільки кредитів відтерміновано, а скільки мають шанс бути погашеними цього року, в Мінагрополітики воліють не коментувати.

      З огляду на ситуацію, що склалася, підбивати підсумки кредитного року ще зарано, пояснив «УМ» перший заступник міністра агрополітики Микола Безуглий. Із ним погодилися і керівники господарств, які зібралися минулої п'ятниці на розширеному засіданнi ради Всеукраїнського союзу сільгосппідприємств. Радіють цього року, мабуть, лише західняки, де урожай більш-менш вдалий. Наприклад, фермерське господарство «Огайо», що на Хмельниччині, можна сміливо вважати рекордсменом, адже цього року воно не має заборгованості перед банком. За словами керівника ФГ Василя Петринюка, така удача посміхнулася йому вперше за три роки. «У 2000 році я взяв кредит (п'ять мільйонів гривень під 33 відсотки річних), аби дати життя двом помираючим господарствам, — розказує він. — Розрахунок був простий: виорати шість тисяч гектарів землі, посіяти, зібрати. Я закупив насіння, добрива, пальне, посіяв, але сталось непередбачене: 2001-й на Заході був неурожайним». Фермеру довелося пролонгувати кредит, звичайно, під більші відсотки. За підрахунками Василя Андрійовича, таким чином переплатити довелось аж три мільйони до тих п'яти, що були спочатку. «Сьогодні отримав ковток повітря, тому що держава компенсує відсотки і господарство нормально розвивається», — радіє голова. Проте його випадок є радше винятком, ніж правилом.

      Власне, практика фінансової підтримки підприємств АПК через механізм здешевлення кредитів визнана ефективною як зарубіжними, так і вітчизняними експертами. За звітністю МінАП, за три роки її існування кредитуванням скористалися 80 відсотків реформованих підприємств, позичивши ресурсів більше ніж у сотні банків. Таким чином, за словами Миколи Безуглого, збільшилася довіра банкірів до агропідприємств. Протягом 2000—2002 років рівень повернення кредитів становив 92 відсотки. Цього року цілком імовірна протилежна тенденція. Всього в 2003-му в аграрний сектор залучено 6,8 мільярда гривень кредитів, з яких 2,4 мільярда — на пільгових умовах.

      Як відзначив п. Безуглий, сільгосппідприємства позичали кошти під 21 відсоток, що на сім «пунктів» менше, ніж у 2002 році. Яка кількість позичальників виконає взяті умови — покаже кінець року, запевняють у міністерстві. Поки що тут вірять у диво (тобто стовідсоткові розрахунки) і виношують прожекти на рік наступний. «Щоб вивести сільгоспвиробництво на середній рівень інтенсифікації, необхідно втричі збільшити обсяги кредитних ресурсів», — кажуть у міністерстві, де вважають, що банкіри повинні позичати утричі більше коштів під утричі менші відсотки. Наступного року це навряд чи вдасться, розуміє перший «замміністра». Хоча, якщо вірити попереднім бюджетним розрахункам, часткова компенсація відсотків за користування кредитами «зросте» на 50 мільйонів — до 200 мільйонів гривень. На думку Миколи Безуглого, цієї суми виявиться достатньо, щоб підтримати традиційне короткотермінове кредитування в обсягах поточного року (100 мільйонів гривень на десятивідсоткову компенсацію), а на решту 100 мільйонів можна буде започаткувати довготермінове кредитування для оновлення основних фондів. Плани планами, але звучать вони якось абстрактно без уточнених цьогорічних відсотків повернення позичок. Виникають підозри: якщо навіть міністерство мовчить, то справи — швах. А прагматичні банкіри навряд чи захочуть зв'язуватися з селянами, якщо вони знову стали ненадійними партнерами.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>