Відновлення по Максимуму: на Черкащині відкрили центр протезування
Надважлива подія для реабілітаційної інфраструктури Черкаської області: на базі табору «Максимум» запрацював центр протезування. >>
Штат нового відділення повністю укомплектований. (Фото надані пресслужбою Полтавської обласної військової адміністрації)
Ще два роки тому про це ніхто не міг і подумати. А ось народний депутат Анастасія Ляшенко (Шептіфрац), виявляється, давно виношувала цю ідею.
— Я мріяла про те, аби жителі Лубен та наближених до них міст, селищ і сіл мали можливість отримати цю послугу в Лубнах, а не їздити до Полтави, витрачаючи на дорогу цілий день. І так — двічі-тричі на тиждень. Це важко навіть для здорових людей, а що вже говорити про хворих, — пригадує пані Анастасія.
— Свою ідею я озвучила у кабінеті тодішнього голови Полтавської облдержадміністрації Олега Синєгубова. При тій розмові були присутні директор департаменту охорони здоров’я Віктор Лисак та головний лікар Полтавської обласної клінічної лікарні Григорій Оксак. Якщо Олег Синєгубов і Григорій Оксак мене одразу підтримали, то Віктор Лисак поставився до ідеї досить скептично. Сказав тоді, що я не уявляю, наскільки її важко буде реалізувати, фактично нереально. Але досить швидко він став нашим однодумцем, а гуртом, як кажуть, і батька легше бити.
Під відділення гемодіалізу було відведено частину першого поверху Лубенської дитячої лікарні. За рахунок субвенції з державного бюджету, виділеної на соціально-економічний розвиток, залученої нардепом Анастасією Ляшенко, у приміщенні було повністю замінено всі внутрішні перегородки, міжкімнатні двері, встановлено нові вхідні, забетоновано підлогу, поштукатурено стіни, облаштовано пандус...
А також перероблено систему опалення, зроблено вентиляцію, замінено електропроводку. Словом, усе повністю модернізували.
Наразі у двох амбулаторних палатах відділення, яке є структурним підрозділом Полтавської обласної клінічної лікарні, встановлено вісім гемодіалізних машин (їх іще називають апаратами «штучна нирка»), зручні функціональні ліжка для хворих, сучасні офісні меблі для персоналу.
Завезено витратні матеріали для очистки крові. Штат працівників також укомплектовано. З хворими працюють два лікарі-нефрологи, старша медсестра, пять медичних сестер, чотири молодші медичні сестри (санітарки), а також інженер і технік, які пройшли фахове навчання на базі Центру нефрології та діалізу в Полтаві. Вони приймають пацієнтів по чотири години у дві зміни, щодня, окрім неділі.
Апарат «штучна нирка».
— Завідувачкою відділення призначено компетентну лікарку, родом з Лубенщини, яка до цього працювала в Центрі нефрології та діалізу, — розповідає Григорій Оксак. — Тому пацієнти з регіону без вагань пішли за нею. На сьогодні їх 26 осіб. Це дуже великий плюс для такої категорії хворих, адже вони отримали змогу лікуватися, що називається, в домашніх умовах. Це економія часу й коштів.
За словами Григорія Оксака, реалізація амбітного проєкту стала можливою саме завдяки Анастасії Ляшенко, котра дуже вболіває за стан медицини в Лубнах.
Лише на створення відділення гемодіалізу вона спрямувала близько 12 мільйонів гривень, виділених із державного бюджету на соціально-економічний розвиток.
До цього на Полтавщині гемодіалізне лікування можна було отримати лише в обласному центрі та Кременчуці. Воно пожиттєве, оскільки компенсує функції непрацюючих нирок або ж триває до їх пересадки.
Єдиний реєстр Полтавщини, який ведуть в обласному центрі діалізу, налічує близько 2 тисяч людей з різними хронічними захворюваннями нирок.
Надважлива подія для реабілітаційної інфраструктури Черкаської області: на базі табору «Максимум» запрацював центр протезування. >>
Перший чоловік, якому пересадили генетично модифіковану нирку від свині, Річард Слейман, помер через два місяці після операції. >>
Волонтери з Кременчука посприяли проведенню тисяч успішних операцій з вилучення уламків. >>
Четверту трансплантацію нирки тій самій людині здійснили львівські трансплантологи. Жінка майже 30 років бореться із нирковою недостатністю. >>
Суміш ферментів, яка здатна перетворювати кров будь-якої групи — A (II); B (III) чи AB (IV) — на підходящу для переливання кому-завгодно першу (0) групу – визначила група дослідників зі Швеції та Данії >>
Ритмічна активність під час сну змушує мозкову рідину рухатися. >>