Музичні велетні і фестиваль: Польща продовжує підтримувати українську музику
Цьогоріч виповнюється ювілей фестивалю Дні української музики у Варшаві, які проходитимуть вже в десятий раз за 25 років існування. >>
Назва спектаклю «Алло на хвилі 477!» виникла невипадково. Саме з цієї фрази починалися у тодішній столиці передачі першого українського радіо. (Фото: facebook.com/virlana.tkacz)
Письменник Сергій Жадан та американська режисерка з українським корінням Вірляна Ткач, яка була співкураторкою масштабного проєкту «Курбас: нові світи» у «Мистецькому арсеналі» (Київ, 2018), готують до століття театру «Березіль» рімейк вистави «Алло на хвилі 477!».
Прем’єра джаз-ревю відбулася на харківській сцені у 1929 році й викликала настільки жвавий інтерес публіки, що лише упродовж весни її зіграли 46 разів.
«Там була музика від батька українського джазу Юлія Мейтуса, який жив тут, у Харкові, а також багато танців і щось на зразок стендапу, — розповів Сергій Жадан.
— Виходили актори та розігрували різні сценки. Деякі сценки змінювалися, деякі — лишалися. Тексти писав Майк Йогансен».
Ідея відновити виставу належить Вірляні Ткач, дід якої особисто знав Леся Курбаса і яка співпрацює з Сергієм Жаданом з 2002 року.
Досліджувала творчість Леся Курбаса, зокрема, у музеї Харківського державного театру імені Тараса Шевченка. Із Києва у Харків зіркова трупа «Березоля» переїхала у 1926-му.
Серед інших експонатів режисерка знайшла безіменні ноти. Як з’ясувалося пізніше, то була знаменита партитура Мейтуса. Також збереглися фотографії з вистави і лібрето, але не уцілів жоден текст Йогансена.
Шукаючи вихід із ситуації, автори ідеї вирішили не перейматися втратою сценарію, а написати новий.
«Ми подумали, що просто відтворювати виставу, мабуть, не надто цікаво, — каже Сергій Жадан. — Добре було б провести своєрідний місточок від 1920-х років до сьогоднішнього часу, зберігши головну ідею. Ми показуємо виставу про місто, про джаз, про музику, про танці. Вона являтиме собою палімпсест — рукопис, на якому стерли первісний текст, а зверху написали новий. Тобто 1920-ті роки проступатимуть крізь наше сьогодення».
Як повідомила медіагрупа «Накипіло», Вірляна Ткач приїздила до Харкова восени минулого року, аби працювати із Сергієм Жаданом над новим сценарієм. Вона також провела кастинг і відібрала акторів для майбутньої вистави з різних харківських театрів.
Наступний її візит очікується у березні. Приїздив до Харкова і відомий нью-йоркський композитор та джазмен Ентоні Колман, який працює з вцілілою партитурою.
Він влаштував прослуховування харківських музикантів, відібравши серед них виконавців для майбутньої вистави.
Прем’єра рімейку обіцяє бути гучною, утім відбудеться вона не на історичній сцені «Березоля». Рiч у тiм, що будівля театру давно перебуває в аварійному стані, а його трупа і досі не має власного рояля, який вкрай необхідний для гри джаз-бенду.
У виставі також будуть політика, кримінал і веселі міські оповідки. Все точно так, як і у Леся Курбаса, але з перенесенням до сучасного Харкова.
Назва спектаклю «Алло на хвилі 477!» виникла невипадково. Саме з цієї фрази починалися у тодішній столиці передачі першого українського радіо.
Загалом у 20-х роках минулого століття у Харкові працювало чимало радіостанцій, але після втрати містом столичного статусу радисти поїхали відкривати радіо в Києві.
Водночас чимало київських акторів «Березоля», яких оминули репресії, так і залишилися у пролетарському місті, влаштовуючи незмінні аншлаги.
Зокрема, після Курбаса майже двадцять років театр очолював його учень і послідовник Мар’ян Крушельницький. Тут же продовжувала працювати і дружина режисера, актриса Валентина Чистякова.
Цьогоріч виповнюється ювілей фестивалю Дні української музики у Варшаві, які проходитимуть вже в десятий раз за 25 років існування. >>
Так уже склалося історично, що український спротив завжди вигадливий і яскравий, мистецький, символічний, сатиричний, зухвалий. >>
У Великій лаврській дзвіниці Києво-Печерської лаври відкрилась виставка "Ікони на ящиках з-під набоїв". Це проєкт київських художників Соні Атлантової та Олександра Клименка. >>
Український стенд представили на площі Свободи у Таллінні під час святкування Дня Європи 9 травня. >>
Леся Демська-Будзуляк написала книжку біографічних нарисів про розвідників, які у часи визвольних змагань стояли біля створення українських спецслужб. >>
В останній день роботи у Києві знакової виставки «Алла Горська. Боривітер» охочі мали змогу доєднатися до створення своїми руками невеликих мозаїчних робіт, послухавши про розвиток цього виду творчості в Україні з 1960-х років. >>