Нейробіолог Девід Іґлмен: крок у крок з науковою фантастикою
Українською перекладено вже другу книжку американського нейробіолога Девіда Іґлмена. >>
Жан-Поль Бельмондо на врученні французької кінопремії «Сезар», 2017 рік.
9 вересня на урочистій церемонії в паризькому Будинку інвалідів віддали загальнонаціональні почесті легенді французького та світового кіно Жану-Полю Бельмондо.
Про розклад церемоній прощання з актором у день його смерті оголосила адміністрація президента Франції. Жан-Поль Бельмондо помер у понеділок, 6 вересня, у віці 88 років.
Історичний паризький Будинок інвалідів i розташована на його території церква віддавна є місцем проведення не лише державних військових церемоній, а й вшанування видатних людей Франції.
Востаннє така церемонія пройшла тут два роки тому, у вересні, коли проводжали в останню путь президента Жака Ширака.
А на початку жовтня 2018 року сам Бельмондо приходив сюди, щоб віддати останні національні почесті класику французького шансону Шарлю Азнавуру, з яким мав дружні стосунки.
«Національним надбанням» назвав великого актора президент Франції Еммануель Макрон, відгукуючись на звістку про відхід Жана-Поля Бельмондо з життя.
«Ми всі впізнаємо в ньому себе», — зазначив президент.
Еманнуель Макрон та перша леді Бріжит Макрон теж прийшли на церемонію прощання з актором. Після цього попрощатися з Бельмондо могли всі бажаючі.
Ім’я улюбленця французів і його ласкаве прізвисько Бебель у ці дні йде поруч з епітетом «Чудовий» (Le Magnifique): так називалася культова комедія, в якій Бельмондо зіграв у 1973 році.
В ці дні цей епітет — на обкладинках газет і журналів, в нескінченних заявах, словах пам’яті, скорботи і прощання з цілою епохою французького кіно.
У другій половині ХХ століття двома «головними обличчями» французького кіно в світі були Жан-Поль Бельмондо та Ален Делон.
Обидва актори були приятелями в приватному житті, й обидва не були політично заангажованими, тому фільми за їх участю були достатньо повно представлені на екранах СРСР, зокрема й України. З них жінки з країни за залізною завісою вибудовували уяву про «справжніх французів».
Якщо Делон репрезентував переважно ніжного та чутливого коханця, то Бельмондо був йому противагою — більш грубуватим, але не менш привабливим «справжнім мужчиною».
Йому однаково чудово пасував смокінг iз краваткою-метеликом і коротка шкіряна куртка, пошарпаний піджак і строгий діловий костюм. Найкрасивіші актриси і моделі закохувалися в нього, як багато хто вважає, невродливого. Просто ступінь його чарівності був такий, що доводилося її немов гасити цим «але» — «некрасивий, але...».
Бельмондо був «золотим хлопчиком» з інтелігентної сім’ї, але і бунтарем iз бунтівною душею, він любив іти проти течії й навіть проти себе самого, «зариватися», як говорили про нього дорослі.
Батьки пророкували йому творчу долю — батько був відомим скульптором, мати — художницею, вони часто водили хлопчика в театр, але дух протиріччя кинув хлопця в боксери. Потім той-таки дух протиріччя штовхнув юнака в акторську справу.
Кінорежисер Жан-Люк Годар першим розгледів в Бельмондо те, чим той відразу прославиться, — буйну бунтівну душу і чарівність хулігана. Це було те, чого на той момент потребував пригальмований застоєм кінематограф.
Саме Годар iз Бельмондо здійняли «нову хвилю» — фільм «На останньому диханні» з 26-річним Жаном-Полем у ролі хулігана, що зневажає будь-яку мораль. У цій стрічці молодий, iще нікому не відомий актор став символом нового дихання, нових надій, нових вітрів.
Жан-Поль Бельмондо знявся у більш ніж 80 фільмах, найуспішніші датуються 60-ми та 70-ми роками ХХ століття. Потім був тяжкий інсульт, після якого актор ледве вижив та вирішив присвяти себе найулюбленішій справі — театральній сцені.
Він зрідка з’являвся на великому екрані, але до останнього залишався кумиром французької публіки. Таким залишиться і після відходу в інший зі світів.
В останню путь актора проведуть сьогодні, 10 вересня. Об 11:00 його відспівають у церкві Сен-Жермен-де-Пре в Парижі. Після цього, як повідомляють французькі ЗМІ, тіло буде піддане кремації.
Українською перекладено вже другу книжку американського нейробіолога Девіда Іґлмена. >>
У Києві цього тижня завершується показ великого виставкового проєкту «Алла Горська. >>
Прем'єрні «Друзі» - це про пари: двоє жінок і двоє чоловіків. Історія також просякнута нашим сумним сьогоденням, накладає свій відбиток війна. Утім в ній спалахують миттєвості, де є місце любові, дружбі, теплу та іншим земним радощам, з яких і складається життя. >>
Режисер документального фільму «20 днів у Маріуполі» Мстислав Чернов привіз до України перший в історії вітчизняного кіно «Оскар», а також статуетку Британської академії кіно і телевізійних мистецтв (BAFTA). >>
Однією з фіналістів міжнародної поетичної премії Griffin Poetry Prize стала поетеса Галина Крук зі своєю збіркою поезії “A Crash Course in Molotov Cocktails”. >>
Колишню Арку дружби народів у Києві Міністерство культури України визнало такою, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих памʼяток України. Монумент втратив статус памʼятки історії і тепер його можна демонтувати. >>