ПРИКОЛИ про дачу
Як же важко мовчати, коли тебе не питають. >>
У моєму гладкому тілі сидить дуже навіть струнка жінка, але їй ніяк не вдається вибратися назовні. А з огляду на мій апетит, для неї, схоже, це довічне ув’язнення.
* * *
Старий одеський кравець перемірює тканину, яку йому приніс клієнт.
— Що перемірюєте, хочете, щоб і вам вистачило?
— Мені й так вистачить, я хочу, щоб і вам залишилося.
* * *
Відправила свою фотографію в клуб самотніх сердець. Повернули назад і написали, що не такi вже й самотні.
* * *
На iспитi з філософії професор поставив лише одне запитання студентам: «Чому?» Вищий бал отримав студент, який дав відповідь: «А чому б і ні?»
* * *
— Давиде Семеновичу, звідки у вас така чарівність?
— ?!
— Ви ще нічого не запитали, а я вже згодна.
* * *
— Цецилія Львівна, а куди це ви так вбралися-нафарбувалися?
— Піду в гості, поки вони самі не припхалися.
Як же важко мовчати, коли тебе не питають. >>
Заходить мужик в аптеку і щось тихо шепоче на вухо аптекаpю.
Аптекаp (на всю аптеку): >>
Веде чоловік ведмедя по базару. В нього питають:
— Що ти тут робиш? >>
Мaмa каже Вовочці:
— Вовочко, не скачи, a то животик виросте великий. >>
— Слухай, ти як на рибалку вирватись зміг?
— Я їй ванну зробив з піною. >>
Батьки — дітям:
— 4-й клас: «Ти уроки зробив?». >>