Гарний день: Байден підписав закони про допомогу Україні, Ізраїлю та Тайваню
Президент США Джо Байден підписав ухвалені Конгресом закони щодо допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню і оцінив цю подію як «гарий день для Америки та миру в світі». >>
Співпраця з Європейським Союзом та країнами-партнерами була однією з головних тем засідання міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Брюсселі 23-24 березня.
Це була перша особиста зустріч політиків із моменту початку пандемії коронавірусу та вперше на такому форумі був присутній новий держсекретар США Ентоні Блінкен.
Очільники дипломатій держав-членів НАТО також запросили на зустріч міністрів країн, що не входять до Альянсу — Фінляндії та Швеції, та представників Європейського Союзу. Зазвичай країни-партнери НАТО беруть участь у місіях Альянсу по всьому світу.
Швеція та Фінляндія, а також Україна, Грузія, Австралія та Йорданія до 2014 року були частиною контингенту НАТО в Афганістані. Представники цих країн також як спостерігачі беруть участь у самітах НАТО.
Переговори в Брюсселі стосувалися, серед іншого, спільних із Брюсселем заходів, таких як огляд військової інфраструктури континенту. У найближчі роки НАТО та Євросоюз хочуть адаптувати дороги, мости, аеропорти чи залізниці до військового транспортування, якщо виникне необхідність швидкого перекидання військ до одного з регіонів Європи.
Присутність на саміті держсекретаря США впливала на характер заяв. Євросоюз і НАТО не можуть впоратися поодинці з викликами, які існують з боку Росії. Про це заявив генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг на засіданні.
«Ми всі стикаємося з однаковими викликами від Росії. Ніхто з нас не зможе впоратися самотужки, але разом ми можемо доповнити один одного», — сказав Столтенберг, явно адресуючи цю заяву представнику США.
До цього в НАТО заявили, що будуть адаптуватися до нових загроз із боку Росії. В альянсі до них віднесли міжнародний тероризм, кібер і гібридні загрози. Крім того, наголошували учасники саміту, трансатлантична співпраця, як і раніше, є опорою світового порядку, заснованого на правилах і домовленостях.
Раніше генсек НАТО запропонував значно збільшити фінансування Альянсу, чого, до речі, вимагала і попередня адміністрація США на чолі з Дональдом Трампом.
Ентоні Блінкен, який вперше відвідав Брюссель як держсекретар США, отримав більш ніж теплу зустріч у штаб-квартирі НАТО з боку очільника альянсу Йєнса Столтенберга. Їхня загальна мета — оживити оборонне трансатлантичне співробітництво після чотирьох років «холоду» за президента Трампа.
«Я прибув сюди, щоб висловити непохитну прихильність Сполучених Штатів цьому альянсу, який був наріжним каменем миру і процвітання Північно-атлантичного співтовариства впродовж більше 70 років, — сказав Блінкен. — Я приїхав до Брюсселя, тому що ми, американці, хочемо відновити наше партнерство, насамперед з нашими союзниками по НАТО».
«Ми відкриваємо новий розділ у наших трансатлантичних відносинах, які втілені в НАТО, — не менш патетично додав Столтенберг. — Тому союзники гаряче вітали дуже чітку і сильну заяву держсекретаря Блінкена. Він доніс послання президента Байдена про те, що США щиро хочуть відновити силу цього Альянсу».
Переговори Ентоні Блінкена з міністрами закордонних справ країн-членів були також присвячені підготовці брюссельського саміту НАТО в цьому році за участю Джо Байдена. На ньому буде прийнята нова стретегічна концепція Альянсу.
Ентоні Блінкен також провів низку двосторонніх розмов. Він заявив, що його німецький колега, глава МЗС Німеччини Хайко Маас, попереджений про можливі санкції в разі завершення «Північного потоку-2».
«Держсекретар Блінкен підкреслив прихильність США роботі з союзниками і партнерами для протидії спробам Росії підірвати нашу колективну безпеку і зазначив, що США виступають проти газопроводу «Північний потік-2», — йдеться в заяві за підсумками переговорів Блінкена і Мааса.
На думку держсекретаря США Ентоні Блінкена, завершення цього проєкту — погана угода для Німеччини, для України і для союзників та партнерів США з Центральної та Східної Європи.
Також у ході виступу в штаб-квартирі Північноатлантичного альянсу в Брюсселі Блінкен заявив, що Росія і низка інших країн є «військовими загрозами» для західних країн. За словами Блінкена, найбільш актуальні загрози для держав Заходу діляться на три категорії, першими з яких є «військові загрози з боку інших країн». У число таких країн глава американського Держдепу включив Росію.
«Ми відзначаємо нові військові можливості і стратегії, що розвиваються Росією з метою кинути виклик нашим альянсам і підірвати порядок, що забезпечує нашу колективну безпеку», — заявив Блінкен.
Він також включив у число «військових загроз» Китай, Іран і КНДР. Водночас Ентоні Блінкен під час зустрічі з міністром закордонних справ Туреччини Мевлютом Чавушоглу закликав Туреччину не тримати в себе російські зенітно-ракетні системи С-400.
Президент США Джо Байден підписав ухвалені Конгресом закони щодо допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню і оцінив цю подію як «гарий день для Америки та миру в світі». >>
Україна сьогодні, 24 квітня, отримала від Європейської комісії 1,5 млрд євро в межах Українського фонду обсягом 50 мільярдів євро, що був створений у багаторічному бюджеті ЄС. >>
Офіс підтримки коаліцій для забезпечення стійкого та системного управління військовою допомогою, яка надається країнами-партнерами створило Міністерство оборони України. >>
Звіт про порушення прав людини в України за 2023 рік опублікував Державний департамент Сполучених Штатів й додав туди телемаратон «Єдині новини». >>
Переважною більшістю голосів Сенат Конгресу США проголосував за ухвалення пакета допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню в розмірі 95,3 мільярда доларів. >>
До Києва прибула Двопартійна делегація американських конгресменів, щоб засвідчити непохитність підтримки України. >>