Приколи про город
Ось і відкрився найвідоміший тренажерний зал — город! >>
— Фімо, що ти їстимеш на вечерю?
— Поклади мені шматочок тієї білої риби.
— Але це не риба, а сало.
— Я тебе не питаю, як звуть рибу.
* * *
— Яшо, любий, одягни шапку.
— Я в цiй шапцi як ідіот.
— Ти думаєш, рiч у шапці?
* * *
— Дівчино, ви годину тому телефонували і сказали, що тільки бампер пом’ятий. А тут, дивлюся, — ще капот, дверцята і скло вибите.
— Так я поки доїхала...
* * *
— Якщо дивишся в книгу і бачиш фігу, що це означає?
— Це означає, що дружина знайшла таки заначку.
* * *
Маленький Марік грав iз хлопцями у дворі. Забігши за ріг, він побачив, як тато цілує сусідку тітку Дору, і подумки уявив, якого кольору в нього буде новий велосипед.
Ось і відкрився найвідоміший тренажерний зал — город! >>
Як же важко мовчати, коли тебе не питають. >>
Заходить мужик в аптеку і щось тихо шепоче на вухо аптекаpю.
Аптекаp (на всю аптеку): >>
Веде чоловік ведмедя по базару. В нього питають:
— Що ти тут робиш? >>
Мaмa каже Вовочці:
— Вовочко, не скачи, a то животик виросте великий. >>
— Слухай, ти як на рибалку вирватись зміг?
— Я їй ванну зробив з піною. >>