ПРИКОЛИ про дачу
Як же важко мовчати, коли тебе не питають. >>
— Послухайте, Абрамовичу, як у вас справи з комп’ютерною грамотністю?
— Просунутий користувач — домофон я вже опанував.
* * *
— Вiдсьогоднi, — каже дружина своєму чоловікові, — ми будемо ділити домашні обов’язки порівну. Дитина в нас спільна, і ми гойдатимемо її в колисці так: раз ти, раз я.
Уночі дружина будить чоловіка:
— Яшо, дитина плаче.
— Так ти гойдай свою половину, а моя нехай плаче.
* * *
— Ізю, а ви ризикували хоча б раз заради коханої жінки?
— Я це роблю щодня — їм те, що вона готує.
* * *
Цілий місяць учила правила дорожнього руху. Виїхала в місто — краще б я вчила молитви.
* * *
— Моню, чому ти став хірургом?
— Та все дуже просто: для проктолога я занадто веселий, а для гінеколога — занадто романтичний.
* * *
— Фімо, яке щастя, ти таки зустрiв дівчину! Красива? Так треба одружитися.
— Уже готуємося. Моя Циля шукає музику і вибирає, як прикрасити зал.
— А ти які вирішуєш питання?
— Побутові — переписую майно на батьків.
Як же важко мовчати, коли тебе не питають. >>
Заходить мужик в аптеку і щось тихо шепоче на вухо аптекаpю.
Аптекаp (на всю аптеку): >>
Веде чоловік ведмедя по базару. В нього питають:
— Що ти тут робиш? >>
Мaмa каже Вовочці:
— Вовочко, не скачи, a то животик виросте великий. >>
— Слухай, ти як на рибалку вирватись зміг?
— Я їй ванну зробив з піною. >>
Батьки — дітям:
— 4-й клас: «Ти уроки зробив?». >>