Букерівська премія 2024: переможницею визнано німецьку письменницю
Букерівська премія, одна з головних літературних відзнак світу, оголосила цьогорічного переможця. Лауреатом Букера за 2024 рік стала німецька письменниця Дженні Ерпенбек. >>
Тарас Компаніченко зi своїм «робочим iнструментом» — кобзою.
Важко уявити козака–бандуриста, який би скакав на коні з сучасною 16–кілограмовою бандурою при боці. Справді, сучасний варіант цього суто українського музичного інструмента в радянські часи було модифіковано майже «до невпізнання». На ньому стали грати Баха і Бетховена, утім питомо українська традиційна музика зазвучала інакше. Який вигляд має справжня бандура і як на ній грають — можна дізнатися на виставці, що відкривається сьогодні в Музеї шістдесятництва, що на вулиці Олеся Гончара, 33. Тут представлено понад 50 інструментів різних часів і конструкцій — кобзи, бандури, гуслі, колісні ліри.
Як розповів братчик Київського кобзарського цеху, який бере активну участь в організації виставки, архітектор Іван Кушнір, інструменти на виставку взято переважно з приватних колекцій. Один iз таких інструментів, виготовлених майстром Андрієм Кабалюком, дивом вижив у «сумні сімдесяті» — наступного дня після того, як він закінчив роботу і забрав інструмент із майстерні, майстерню розгромили «невідомі». «Це були тихі брежнєвські 1970–ті, коли нишком за всіма слідкували і всім «гайки прикручували», — каже Іван Кушнір.
Найстаріший інструмент виставки, якому вже понад 100 років, імовірно, належав відомому художнику Георгію Нарбуту. Виготовив його, мабуть, відомий майстер Олександр Корнієвський. Також представлено інструменти майстра Василя Сніжного. Один iз них передав на виставку художник Василь Перевальський.
Також буде показано творчість братчиків Київського кобзарського цеху — бандури, кобзи, гуслі шоломовидні та криловидні — від 1990–го до сьогодні. Науковці дослідили, що кобза–лютня мігрувала зі Сходу на Захід через Україну. А от гуслі — прямі прародичі бандури. Вони побутували на українських теренах з часів Київської Русі і протрималися, вірогідно, до XIX століття, оскільки ще Пантелеймон Куліш згадував, що бачив співця–гусляра.
«Шістдесятництво тісно пов’язане з кобзарсько–лірницькою традицією, — розповідає Іван Кушнір. — Микола Будник, світлої пам’яті пан–майстер Київського кобзарського цеху, і Микола Товкайло, нинішній цеховий голова — шістдесятники. Я вже не кажу про Георгія Ткаченка та інших митців, які сповідували чимало модернового в архітектурі чи живописі. Шістдесятники, до того ж, усіляко підтримували тогочасних майстрів музичних інструментів». Пан Кушнір зазначає, що сучасні майстри, часто літні люди, теж могли б активно творити, якби їх трохи підтримати — морально і матеріально.
Виставка триватиме до 26 травня. За цей час відбудеться низка концертів і виступів сучасних бандуристів і лірників, зокрема Тараса Компаніченка, Юрія Фединського, Михайла Хая. n
Букерівська премія, одна з головних літературних відзнак світу, оголосила цьогорічного переможця. Лауреатом Букера за 2024 рік стала німецька письменниця Дженні Ерпенбек. >>
Процедуру продажу 112 картин із колекції зрадника Віктора Медведчука призупиняє Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. >>
Упродовж мистецького дійства звучали українські народні пісні, твори Кобзаря, покладені на музику та у виконанні Анатолія Паламаренка. >>
Актор-лялькар та доброволець Євген Невинський зник безвісти під час бою на Запорізькому напрямку ще 27 липня 2023 року. Лише нещодавно генетична експертиза підтвердила загибель військового 118-ї бригади. >>
У Києві в ніч на 17 травня демонтували будівлю, яку всупереч законодавству самочинно звела релігійна громада УПЦ МП на території Національного музею історії України в буферній зоні об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська Лавра". >>
Цьогоріч виповнюється ювілей фестивалю Дні української музики у Варшаві, які проходитимуть вже в десятий раз за 25 років існування. >>