Письменник від верстата: служака московських окупантів Гітлер зламав життя сім’ї Рублевських (архівна розвідка)
Українську сім’ю Рублевських, яка жила в Києві, занапастив Гітлер. >>
Гетьман Іван Мазепа - достойний син Української Церкви і держави. (Фото: Фейсбук Oleg Vyshniakov)
21 вересня 1709 року не стало великого патріота України - гетьмана Іван Мазепа.
Як інформує УМ, про це 21 вересня нагадав у Фейсбуці Почесний Консул Держави Ізраїль у Західному регіоні Олег Вишняков.
«Велика людина і патріот України! Найбільшим і безпомилковим доказом цього є те, що Російська Православна Церква піддала гетьмана Івана Мазепу анафемі. Взагалі, реакція противників Мазепи нагадує реакцію на Степана Бандеру. Напевно, до народження Степана Бандери українців-патріотів росіяни прозивали «мазепинцями». Зрозуміло, що той, хто найбільше трудиться над розбудовою незалежної української держави, обов’язково носитиме клеймо причеплене йому Росією, але це клеймо є ознакою того, що людина була щира у своїх бажаннях і дієва у трудах», - написав, зокрема, Олег Вишняков.
Уродженець Київщини, Іван Мазепа отримав гетьманську булаву 1687 року після старшинського перевороту. Як гетьман Лівобережжя він доклав чимало зусиль для об’єднання українських земель, розвитку економіки, а також увійшов в історію своєю меценатською допомогою церквам і монастирям. Він, зокрема, фінансував реконструкцію Києво-Печерської лаври, Софіївського собору та ще десятків культових споруд по всій Україні. Недарма, період розквіту церковного будівництва кінця XVII століття називають «мазепинським бароко».
Проте кульмінацією його біографії стала Північна війна та антимосковський союз гетьмана зі Шведським Королівством. Це досить відома історія: Іван Мазепа та значна частина козацтва виступили проти Російської імперії, підтримавши у війні Швецію. На той час це був чи не єдиний шанс для Гетьманщини здобути незалежність.
Розбудовував Іван Степанович не лише незалежну державу. Він дбав і за Православну Церкву. Дослідники підрахували, що за своє життя Мазепа збудував власним коштом 12 та відремонтував понад 20 храмів. Лише в Києві ним були споруджені Богоявленська церква Братського монастиря, Миколаївська військова церква, Церква Всіх Святих над економічною брамою Києво-Печерського монастиря, відреставровано Софійський собор, Михайлівський Золотоверхий монастир, Успенський собор і Троїцьку надбрамну церкву на території Лаври тощо. Щедро жертвував гетьман кошти на будівництво церков у Чернігові, Батурині, Лубнах, Переяславі.
Крім спорудження і перебудови храмів, Іван Мазепа був великим жертводавцем, з-поміж дарів згадаймо знамените Пересопницьке Євангеліє, подароване ним Вознесенському кафедральному собору Переяслава, пожертва вівтаря у Межигірський монастир під Києвом, єпископського урочистого вбрання Київському Софійському кафедральному собору тощо.
Опікувався Мазепа й православними обителями на території Речі Посполитої, Палестини, Молдавії, Валахії, Сербії, Греції, Болгарії. У 1708 р. на його кошти в Сирії було опубліковано Євангеліє арабською мовою. Спорудженій на могилі Христа в Єрусалимі Вознесенській церкві Мазепа подарував довершено виконаний із золота і срібла Антимінс.
Українську сім’ю Рублевських, яка жила в Києві, занапастив Гітлер. >>
У Національному заповіднику «Софія Київська» 19 квітня Центральний державний історичний архів України уперше продемонструє загалові оригінальний документ — Генеральний опис Лівобережної України 1765—1769 років, ту його частину, що стосується Конотопа. >>
Учасниця Української повстанської армії, зв'язкова Наталія Сеньковська на псевдо «Черемшина» відійшла у засвіти на 99-му році життя на Прикарпатті у понеділок, 15 квітня. >>
Зокрема, жінок зв’язували незвичним методом, щоб вони самі себе душили. Така ритуальна традиція існувала на більшій частині Європи. >>
Депутати Ізмаїльської міської ради проголосували за демонтаж пам’ятника російському генералу Сергію Тучкову під час засідання сесії 12 квітня. >>
У Будинку митрополита Національного заповідника «Софія Київська» 19 квітня відбудеться презентація двох книг другого тому видання «Місто Конотоп у матеріалах Генерального опису Лівобережної України 1765—1769 років». >>