Гарний день: Байден підписав закони про допомогу Україні, Ізраїлю та Тайваню
Президент США Джо Байден підписав ухвалені Конгресом закони щодо допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню і оцінив цю подію як «гарий день для Америки та миру в світі». >>
Вірменська діаспора у США послідовно наполягає на визнанні геноцидом масових вбивств вірмен в Османській імперії у 1915 році.
Президент США Джо Байден особисто сказав у телефонній розмові з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом про те, що планує визнати геноцидом різанину вірмен в Османській імперії 1915 року.
Розмова Байдена і Ердогана відбулася 23 квітня ввечері.
Як передає Україна молода, про це заплановане Вашингтоном визнання геноциду вірмен повідомляють з посиланням на власні джерела CNN і Bloomberg, а також інші світові ЗМІ в ніч на суботу.
При цьому, Білий дім не згадав цей момент в офіційній заяві про телефонну розмову Байдена з Ердоганом. Повідомлялося лише, що Байден сказав, що зацікавлений в "конструктивних двосторонніх відносинах з розширеними сферами співробітництва та ефективним управлінням розбіжностями".
Як ознаку того, що два лідери хочуть уникнути довгострокового погіршення відносин, офіційний Вашингтон лише заявив: Байден і Ердоган зустрінуться під час саміту НАТО в Брюсселі в червні.
Відомо, що Байден і раніше готувався визнати звірства проти вірмен геноцидом. Тоді як попередні президенти США уникали слова «геноцид», не бажаючи зіпсувати відносини з ключовим регіональним союзником - Туреччиною.
Раніше, 21 квітня, The Wall Street Journal з посиланням на неназваних чиновників повідомляла, що Байден готовий публічно визнати геноцид вірмен в Османській імперії в 1915 році. Чиновники додали, що ніяких остаточних рішень не було ухвалено і Байден може обмежитися символічним зверненням.
У той же час відомо, що президент США закріпив звичку дзвонити світовим лідерам, аби попередити їх про подальші кроки його адміністрації, які можуть роздратувати партнерів.
Очікується, що Байден буде використовувати слово "геноцид" у суботній заяві до Дня пам'яті геноциду вірмен.
Варто нагадати, що Байден протягом десятиліть в ролі сенатора налагодив тісні стосунки з вірмено-американською та греко-американською громадами, а під час президентської кампанії пообіцяв визнати геноцид.
Відтак, Байден може стати першим президентом США за 40 років, що публічно визнає геноцидом масові вбивства вірмен в Османській імперії під час Першої світової війни у 1915 році.
Рональд Рейган був останнім президентом США, який в 1981 році назвав це "геноцидом", але незабаром відступив під тиском Туреччини.
На цьому тижні міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу попередив, що крок Байдена зіпсує двосторонні відносини, вже натягнуті через рішення Туреччини придбати у Росії систему протиповітряної оборони.
Згідно з даними істориків, в роки Першої світової війни в Османській імперії було вбито до 1,5 млн вірмен. Понад 1 млн вірменських біженців розсіяно по світу.
Туреччина заперечує, що убивства вірмен під час війни є геноцидом. Анкара вважає те, що сталося в 1915 році, є подією, яка могла б статися з будь-якою громадою в умовах війни. Однак в той же час Туреччина заявляє, що загальне число загиблих вірмен не перевищує 300 тисяч.
12 грудня 2019 року Сенат США одностайно ухвалив історичну резолюцію, яка визнає геноцидом масові вбивства вірмен.
Президент США Джо Байден підписав ухвалені Конгресом закони щодо допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню і оцінив цю подію як «гарий день для Америки та миру в світі». >>
Звіт про порушення прав людини в України за 2023 рік опублікував Державний департамент Сполучених Штатів й додав туди телемаратон «Єдині новини». >>
Переважною більшістю голосів Сенат Конгресу США проголосував за ухвалення пакета допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню в розмірі 95,3 мільярда доларів. >>
До Києва прибула Двопартійна делегація американських конгресменів, щоб засвідчити непохитність підтримки України. >>
Наступного дня після успішного голосування у Конгресі США за допомогу Україні газета New York Post вийшла з портретом трампістки Марджорі Тейлор Ґрін, яка протягом кількох останніх місяців затято блокувала ухвалення життєво необхідного документа. >>
Майк Джонсон, спікер Палати представників Конгресу США вказав, що на його позицію стосовно законопроєкту про допомогу вплинули розмова з колишнім держсекретарем Майком Помпео та доповідь директора ЦРУ Вільяма Бернса. >>