Україна вшановує пам’ять жертв політичних репресій

(УНІАН)

У неділю, 19 травня, в Україні вшановують пам’ять жертв політичних репресій.

День пам’яті жертв політичних репресій відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року, щорічно у третю неділю травня, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України.

Як зазначив президент України Петро Порошенко, "українська земля покоїть прах невинних жертв у кожній області, у кожному районі, зберігає страшну правду та намагається залікувати пекучий біль свого народу".  

Безіменні могили жертв Великого терору розпорошені по всій Україні. Найбільше поховання — Биківнянське (вже встановлено імена понад 19 тисяч розстріляних громадян, які тут упокоїлись). Не менше відомі — Рутченкове поле (Донецьк), район Парку культури та відпочинку (Вінниця), П’ятихатки (Харків), Католицьке кладовище (Умань), Єврейський цвинтар (Черкаси), Другий християнський цвинтар (Одеса), урочище Саліна (Львівщина), Тюрма на Лонцького (Львів) — сталінські катівні працювали скрізь (на Західній України — вже після 1939 року). І це теж оте "наслєдіє" радянського минулого, в яке нас так вперто знову тягнуть апологети нового "совка" — "русского міра".  

Меморіальний комплекс "Биківнянські могили" відкрили у 1994 році, а в 2001 році — КМУ під керівництвом Віктора Ющенка прийняв постанову "Про створення державного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили", й у 2006 році, вже за свого президентства, Ющенко підписав Указ про надання заповіднику статусу національного.

Трагедія Биківні стоїть поряд із такими злочинами, як Аушвіц, Бухенвальд, Дахау, Бабин Яр та Катинський розстріл.

"Биківня є найбільшою братською могилою в Україні, де покоїться цвіт нації. Це місце, де найкращий лікар, найкращий учитель, найкращий міщанин, найкращий селянин!", - наголосив Ющенко. 

Тут поховані письменники Яків Савченко, Михайло Семенко, Микола Скуба, Вероніка Черняхівська-Ганжа, брат Остапа Вишні письменник Василь Чечвянський, фундатор Академії мистецтв, професор Київського художнього інституту Михайло Бойчук, скульптор Іван Падалка, академіки Олександр Асаткін, Євген Оппоков, Володимир Юринець, директор Київського медичного інституту Сергій Сапронов, викладачі кафедри української мови і літератури Київського педагогічного інституту професор Олексій Синявський та доцент Олексій Бондаренко, ієрархи Української автокефальної православної церкви Кость Матюшенко та Володимир Самборовський, священик, професор Київської духовної академії, вчений із світовим іменем Олександр Глаголев. І тисячі, тисячі інших.