Український національний пантеон розмістять у «Києво-Печерській лаврі»
Для Українського національного пантеону Кабінет міністрів визначив місце – його планують побудувати на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» в Києві. >>
Відомий єгиптолог Захі Гавасс під час розкопок «золотого міста» Атен.
Археологи виявили руїни загубленого в пісках «Золотого міста», яке існувало 2600 років тому поблизу сучасного Луксору в Єгипті.
Науковці припускають, що це місто може стати сенсаційним археологічним відкриттям століття.
Як передає Україна молода, про це повідомляють світові ЗМІ.
Відомий єгиптолог Захі Гавасс оголосив про відкриття "загубленого золотого міста" і заявив, що йдеться про стародавнє місто Атен - найбільше стародавнє поселення, яке будь-коли знаходили у Єгипті.
Його виявили за кілька тижнів після розкопок, що розпочались у вересні 2020 року. Роботи розпочали на захід від Луксора біля Долини царів, приблизно за 500 км на південь від Каїра.
За сім місяців після початку розкопок археологи виявили кілька кварталів, адміністративні будівлі та житловий район.

«Відкриття цього загубленого міста є другим за значущістю археологічним відкриттям після гробниці Тутанхамона (1922 року – ред.)», – заявила професор єгиптології американського Університету Джона Гопкінса і члена місії Бетсі Браян.
Вчені припускають, що знайдене місто йменувалося Атен і було засноване одним з наймогутніших фараонів Аменхотепом III, який правив Стародавнім Єгиптом в XIV столітті до нашої ери.
Свідченням цьому називають печатки фараона на глиняній цеглі, з якої побудовані місцеві будинки. Атен вважається найбільшим адміністративним і промисловим поселенням на західному березі столиці фараонів – міста Фіви (нині Луксор).
Місто Атен також продовжували використовувати фараони Ай та Тутанхамон, чию майже неушкоджену гробницю виявив в Долині царів британський археолог Говард Картер в 1922 році.
Археологи переконані, що нове відкриття дозволить «заглянути в життя стародавніх єгиптян» за часів розквіту Стародавнього Єгипту. Адже в місті збереглися стіни будинків і цілі кімнати, заповнені предметами повсякденного вжитку.

Вже вдалося визначити майстерню, пекарню з печами та глиняним посудом для зберігання їжі, адміністративний і житловий район. Також виявили багато цінних археологічних знахідок - ювелірні вироби, кольорову кераміку, амулети у вигляді жуків-скарабеїв.
"Багато місій шукали це місто, але так і не знайшли", - сказав доктор Гавасс.
За його словами, на місці ведуться подальші археологічні роботи, і його команда "розраховує виявити недоторкані гробниці, наповнені скарбами".
Зауважимо, що Єгипет прагне популяризувати свою давню спадщину, щоб відродити туристичний сектор, який постраждав після кількох років політичної турбулентності та пандемії коронавірусу.
Для Українського національного пантеону Кабінет міністрів визначив місце – його планують побудувати на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» в Києві. >>
На території Києво-Печерської лаври у День Конституції України встановили погруддя Івана Мазепи. >>
Історичний момент проголошення Акту відновлення Української держави 30 червня 1941 року відтворили через 85 років на площі Ринок у Львові. >>
Після тривалої, копіткої реставрації дослідники презентували унікальні деталі жіночого костюму — головний убір та пояс, які датуються останньою чвертю VI ст. до н.е. >>
Археологи в Іспанії виявили римське святилище, вирізьблене в стіні карʼєру наприкінці II століття нашої ери. Його присвятили Міневрі – богині мудрості, війни та ремесел. >>
У Тернопільській області в колишньому селі Пужники (нині село Садове Чортківського району) розпочали новий етап польсько-українських пошукових робіт. Дослідники шукатимуть останки мешканців села, що загинули у лютому 1945 року. >>