Письменник від верстата: служака московських окупантів Гітлер зламав життя сім’ї Рублевських (архівна розвідка)
Українську сім’ю Рублевських, яка жила в Києві, занапастив Гітлер. >>
Палац Терещенків, що став монастирем в селищі Червоне Житомирської області.
Житомирська єпархія Російської православної церкви в Україні (так званий Московський патріархат) вирішила продати історичну пам’ятку – палац Терещенків та земельну ділянку навколо нього, що в селищі Червоне Андрушівського району Житомирської області.
Власне, йдеться про продаж нерухомого майна - Свято-Різдва Христового Червонського жіночого монастиря, на територія якого перебуває пам’ятка.
Як інформує Україна молода, про це повідомляє «Духовний фронт України» з посиланням на власні джерела.
Зазначається, що ще 20 років тому - 20 вересня 2000 року, Житомирське єпархіальне управління УПЦ МП та ВАТ “Червонський цукровик” уклали угоду про безоплатну передачу у власність єпархії садиби колишніх власників Червонського цукрового заводу – родини Терещенків.
Згодом, під час засідання Священного синоду РПЦ в Україні 22 січня 2001 року було затверджено відкриття у садибі Свято-Різдва Христового Червонського жіночого монастиря.
Утім, на початку 2021 року з’явилась інформація про те, що очільник Житомирської єпархії РПЦ в Україні митрополит Никодим (Горенко) проводить переговори з бізнесменами щодо продажу вказаної пам’ятки архітектури.
Зокрема, московський митрополит звертався з проханням відшукати покупця на елітну нерухомість до народного депутата України Юрія Павленка (Опозиційна платформа – За життя) та до одеського бізнесмена Бориса Кауфмана, наголошує «Духовний фронт України».
Мешканці селища Червоне неабияк стурбовані можливим продажем історичної пам’ятки приватним особам, оскільки палац може легко перетворитись з об’єкту історичної спадщини на розважальний комплекс.
Прикметно, що це не вперше митрополит Никодим (Горенко) потрапляє у неоднозначні ситуації, що пов’язана з майновими оборудками.
За інформацією окремих ЗМІ, у 2018 році архієрей незаконно заволодів майном релігійної громади – будинком, котрий знаходиться на території Свято-Успенського архієрейського собору міста Житомир.
Відновивши будинок, митрополит взявся за приватизацію землі, на якій він розміщений і яка також надана в оренду релігійній громаді. Згодом з’ясувалось: це землі історико-культурного призначення і приватизації не підлягають. Незважаючи ні на що, владика таки збудував елітний будинок на комунальній землі.
Варто нагадати, Садиба Терещенків збудована в неоготичному стилі на замовлення польського шляхтича Адольфа Норберта Еразма Грохольського, що володів селом.
Грохольський помер в 1863 році, згодом новий власник садиби Федір Артемович Терещенко трохи перебудував палац, а неподалік звів власне джерело прибутків – цукровий завод. Пізніше в ньому Терещенко Федір Федорович розташував авіамайстерню. У власності родини Терещенків, палац знаходився до Жовтневого перевороту 1917 року.
Після Жовтневого більшовицького перевороту в будівлі знаходився притулок для безпритульних дітей. Ближче до кінця ХХ століття палац швидко занепав і став руїною.
Як повідомляла "УМ", на Закарпатті московські попи з РПЦ намагаються не допустити переходу парафій до ПЦУ.
Українську сім’ю Рублевських, яка жила в Києві, занапастив Гітлер. >>
У Національному заповіднику «Софія Київська» 19 квітня Центральний державний історичний архів України уперше продемонструє загалові оригінальний документ — Генеральний опис Лівобережної України 1765—1769 років, ту його частину, що стосується Конотопа. >>
Учасниця Української повстанської армії, зв'язкова Наталія Сеньковська на псевдо «Черемшина» відійшла у засвіти на 99-му році життя на Прикарпатті у понеділок, 15 квітня. >>
Зокрема, жінок зв’язували незвичним методом, щоб вони самі себе душили. Така ритуальна традиція існувала на більшій частині Європи. >>
Депутати Ізмаїльської міської ради проголосували за демонтаж пам’ятника російському генералу Сергію Тучкову під час засідання сесії 12 квітня. >>
У Будинку митрополита Національного заповідника «Софія Київська» 19 квітня відбудеться презентація двох книг другого тому видання «Місто Конотоп у матеріалах Генерального опису Лівобережної України 1765—1769 років». >>