Гурбенський бій був одним із найтриваліших і одночасно найбільшим за масштабами серед тих, що довелося вести воякам Української Повстанської Армії. Ці події припали якраз на Великдень 1944–го. 21—25 квітня в запеклій битві з військами НКВС зійшлися бійці південної групи УПА–Північ «Богун» та з’єднання «Холодний Яр» УПА–Південь. Тут, на Мізоцькому плато, або так званих Гурбенських (Крем’янецьких) горах і зустрілись 5 тисяч вояків УПА з 30 тисячами добірного війська НКВС та Червоної армії, знятих для такої «нагоди» з Кавказу, де перед тим вони займались виселенням чеченців. Основний район бойових дій охопив територію між селом Антонівці та урочищем Гурби
Війська НКВД мали авіацію, яка виконувала розвідувальні функції, бронепоїзди, 15 легких танків, кінноту. Загальна кількість солдат становила близько 30 000.
1 березня 1944-го у Рівненській області розпочалася мобілізація військовозобов’язаних до лав Червоної Армії. До мобілізаційних пунктів відправлено 10000 чоловік.
Найзапекліші бої відбулися 21-25 квітня. Знищивши понад 900 більшовиків, підбивши 5 танків, бійцям УПА вдалося вирватися з оточення ворога, який переважав у силі.
НКВдівці спалили навколишні села Гурби та Антонівці, а мешканців вивезли. Кількість загиблих військових і цивільних під час тих подій донині точно не встановлена.
У цьому славному бою взяли участь відділ південної групи «УПА-Північ» (Військова округа «Богун» під командою Петра Олійника «Енея») та з’єднання «УПА-Південь» (під командуванням Василя Кука «Леміша»). Загальна чисельність повстанців становила, близько 3,5 тисяч бійців. Крім того, Південна група УПА мала 2 батареї гармат та кілька мінометних ланок. Окремі курені мали на озброєнні ПТР.
Проти українських повстанців, радянське командування кинуло полки НКВС, 5 бригад солдат, деякі частини Червоної армії, авіацію, бронепоїзди, 15 легких танків та полк кінноти. Разом їхня кількість становила близько 30 000 солдатів.
Українські партизани запекло боронилися, інколи переходячи до контратак хоробро билися врукопашну з противником, що переважав їх технічно і чисельно.
До повстанців приєднались селяни навколишніх сіл, які надавали допомогу пораненим та копали окопи. Вміло використовуючи місцевість, повстанці протягом 21-25 квітня відбивали наступ червоних окупантів, завдаючи великих втрат підрозділам НКВС.
Розлючені карателі піддали страшним катуванням полонених селян та поранених повстанців, яких потім розстріляли. Проте окупантам не вдалося оточити і знищити відділи УПА. Партизани прорвали оточення і продовжили боротьбу.
Згідно з офіційною доповідною НКВД, було знищено близько 2 тисяч повстанців і 25 німців, а також заарештовано 65 німецьких солдат і офіцерів, які допомагали упівцям. У доповідній до втрат УПА НКВД зарахував і цивільне населення, розстріляне за допомогу повстанцям. Керівник бою під Гурбами генерал УПА Василь Кук у спогадах зазначив, що УПА втратила не більше 100 людей, а вбили повстанці 900 радянських солдатів і ще стільки ж поранили.
Якщо запитати в пересічного киянина, які у нього виникають асоціації при словах «парад на Хрещатику» і «9 травня», то з величезним відсотком вірогідності він скаже: «радянський парад перемоги над фашистами». >>
Досвід попередніх поколінь українців, набутий у героїчній боротьбі заради утвердження української державності, має особливу цінність у нинішній російсько-українській війні. >>
На початку травня українці з’їжджаються до старовинного містечка Санліс за 40 кілометрів від Парижа, аби вшанувати пам’ять відомої українки — доньки Ярослава Мудрого. Твердження історика Філіппа Делорма згадують саме цього дня. >>
Буша — це не просто населений пункт на території Вінниччини, а дивом уцілілий і до кінця не вивчений «острівець», на якому казкова природа тісно переплелася з історичною давниною. >>