Костянтин Тищенко — мовознавець, перекладач, викладач, знавець майже п’ятьох десятків різносистемних мов, доктор філологічних наук, професор. (Фото: Навчально-науковий інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка)
Мовознавець, перекладач, викладач Костянтин Тищенко пішов у засвіти на 82 році життя.
Як інформує УМ, про це 24 липня на своїй Фейсбук-сторінці повідомив Навчально-науковий інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка.
«Українська наука про мову втратила визнаного фахівця із загального мовознавства, метатеорії мовознавства, знакової теорії мови, романського та східного мовознавства, автора глибоких, новаторських праць із германістики, кельтології, баскології, фінознавства, балканістики, алтаїстики, топоніміки, історії української мови.
Учений з великої літери, він був людиною широких і різнобічних знань, проникливим мислителем, талановитим педагогом, скромною, інтелігентною людиною», — зазначили в Інституті мовознавства імені O.O.Потебні НАН України.
Костянтин Тищенко — мовознавець, перекладач, викладач, знавець майже п’ятьох десятків різносистемних мов, доктор філологічних наук, професор кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу, засновник і багаторічний очільник першого у світі Лінгвістичного навчального музею.
Автор понад 240 праць, що стосуються метатеорії мовознавства, знакової теорії мови, лінгвістичних закономірностей, оптимізації морфологічних описів мов, проблем розвитку мови тощо.
Створення метатеорії мовознавства, які Тищенко присвятив також свою докторську дисертацію, вважають його головним науковим здобутком. Вперше він описав її у вигляді великої матриці у статті 1989 року.
Після захисту дисертації у 1992-му очолив кафедру теорії та практики східних мов, яку згодом реорганізували в кафедру східної філології, а в 1995-му виділили кафедру Близького Сходу. Нею Тищенко завідував 9 років.
У 2001-2010 роках був завідувачем заснованого ним 1992 року Лінгвістичного навчального музею при КНУ ім. Т. Шевченка.
Читав лекції з загального мовознавства, а також вів і курси французької, італійської, перської, фінської, баскської, валлійської та інших мов.
Як повідомляла УМ, помер дисидент-«шістдесятник» Василь Овсієнко.
У квітні у столиці відбулася прем’єра спільного проєкту Херсонського обласного драматичного театру імені Миколи Куліша та Київського академічного театру «Колесо» — вистави про замасковані надії позбутися самотності «Надвечір’я з рок-н-ролом». >>
Українською перекладено вже другу книжку американського нейробіолога Девіда Іґлмена. >>
У Києві цього тижня завершується показ великого виставкового проєкту «Алла Горська. >>
За даними Міністерства освіти і науки Латвії, російська мова викладається як друга іноземна майже в половині латвійських шкіл. >>
Колишню Арку дружби народів у Києві Міністерство культури України визнало такою, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих памʼяток України. Монумент втратив статус памʼятки історії і тепер його можна демонтувати. >>
Пункт закону про медіа, який посилює вимоги щодо використання державної мови в ефірах українськомовних програм набере чинності 17 липня. Він допускатиме іноземні мови на телебаченні лише у вигляді окремих слів чи виразів. >>
