Зла Мавка - сила: ненасильницький спротив українців показують у мистецькому проєкті
Так уже склалося історично, що український спротив завжди вигадливий і яскравий, мистецький, символічний, сатиричний, зухвалий. >>
Виставка організована таким чином, щоб кожен відвідувач міг самостійно мандрувати світом Сковороди. (Фото: Василь Артюшенко/Юлія Косинська)
«Це перша виставка, яка відбувається при світлі ліхтариків та свічок. Тому вимкнення електроенергії нас не лякає», – кажуть організатори експозиції, присвяченої 300-річчю від дня народження Григорія Сковороди.
Григорій Сковорода – знаний і непізнаний. Мислитель і байкар. Філософ і мандрівник, який ішов до світу і не дозволяв світу себе упіймати. Говорити про нього можна безкінечно і в різних аспектах. Відкривати, пізнавати і ніколи не бути до кінця певним, що пізнав. Ця виставка – одна з прекрасних можливостей побути поруч із його світом і його світлом. Збагнути ідею персональної свободи Григорія Сковороди. Свободи, яка 300 років перемагає темряву. Такими словами можна окреслити основний лейтмотив виставки.
Її особливість – сучасний, інтерактивний формат, кураторські екскурсії, барокова музика і живе музичне виконання, майстер-класи для малечі і дорослих зі створення коміксів за допомогою штампів, можливість мандрівки в 3D форматі Сковородинівкою (до російського вторгнення в Україну і після).
Виставка організована таким чином, щоб кожен відвідувач міг самостійно мандрувати світом Сковороди і дізнаватися не тільки цікаві факти з його життя та творчості, а й більше пізнати історію України XVIII століття. «Це не просто світ – це сад Сковороди, – каже автор кураторської концепції виставки, літературознавець Євгеній Стасіневич. – Сковороду традиційно спрощують. Мовляв, ходив собі світом такий собі дивак, філософ-життєлюб. А він – набагато складніший, відтак – цікавіший. Він мав не одну іпостась, не схожі життєві стратегії. І про це треба говорити, про це дуже цікаво думати».
Скульптура Сковороди, яка дивом уціліла в обстріляному ворожими військами національному музеї на Харківщині, – центральний експонат виставки в «Українському Домі». Після її завершення пам'ятник повернуть до музею, і, до речі, реставрувати скульптуру не будуть – як свідчення трагічності і стійкості.
На виставці можна побачити рукописи, автографи і першодруки, графіки та малюнки Григорія Савича, ексклюзивно надані Інститутом літератури. А також портрети Сковороди – і єдиний прижиттєвий, й сучасні експериментальні. Ініціатор виставки –Міністерство культури та інформаційної політики.
«Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватися». Так вважав Григорій Сковорода. Знайдіть час, щоб побувати в його саду.
Вхід на виставку – вільний. Виставка відкрита: у будні – з 12:00 до 20:00, на вихідних – з 10:00 до 20:00.
Адреса: Київ, Хрещатик, 2.
Так уже склалося історично, що український спротив завжди вигадливий і яскравий, мистецький, символічний, сатиричний, зухвалий. >>
У Великій лаврській дзвіниці Києво-Печерської лаври відкрилась виставка "Ікони на ящиках з-під набоїв". Це проєкт київських художників Соні Атлантової та Олександра Клименка. >>
Директором державного підприємства "Національна кіностудія художніх фільмів ім. Олександра Довженка" Державне агентство з питань кіно призначило кінорежисера, продюсера Андрія Дончика. >>
Український стенд представили на площі Свободи у Таллінні під час святкування Дня Європи 9 травня. >>
Леся Демська-Будзуляк написала книжку біографічних нарисів про розвідників, які у часи визвольних змагань стояли біля створення українських спецслужб. >>
В останній день роботи у Києві знакової виставки «Алла Горська. Боривітер» охочі мали змогу доєднатися до створення своїми руками невеликих мозаїчних робіт, послухавши про розвиток цього виду творчості в Україні з 1960-х років. >>