Тетяна Мельник: нищення книгозбірень методом їх ліквідації – чи не спосіб «тихого полум‘я»?

10:57, 21.01.2021
Тетяна Мельник: нищення книгозбірень методом їх ліквідації – чи не спосіб «тихого полум‘я»?

Тетяна Мельник з Мирославом Мариновичем на Франкфуртській книжковій виставці-2019.

«Будь-який катаклізм природній, а чи соціального походження, завжди спричиняє ланку так званих «побічних дій». Інстинкти самозахисту працюють на забезпечення первинних потреб людини, у той час, як забезпечення естетичних та духовних відходить далеко на маргінес.

 

Історії спалень, знищення бібліотек, є настільки ж трагічними, як і знищення цілих народів, –  так коментує ліквідаційні процеси бібліотек в райцентрах і селах України Тетяна Мельник, уродженка Києва, випускниця Києво-Могилянської академії, літературознавиця, письменниця і перекладачка, яка після навчання у Німеччині працює педагогом у сімейному центрі міста Бонн.

 

– Страх оселяється там, де панує неуцтво. Неуцтво породжує запустіння. Наприкінці IV століття християнськими правителями проводилася боротьба з язичництвом. Так, було спалено понад 700 тисяч рукописних книг Александрійської бібліотеки, серед яких були безцінні медичні книги. Знадобилися цілі століття, щоб по крихтах, із випадково уцілілих копій та уривків, реставрувати втрачені лікарські знання.

 

10 травня 1933 року на площі у Берліні націонал-соціалісти спалювали книжки письменників, ідеї котрих не відповідали ідеологічним уявленням нацистів. А якщо підступитися до історії сучасної України, то у березні ще 2010 року на площі Леніна в Сімферополі було влаштовано привселюдне спалення книжок, наукових розвідок та підручників з історії України.

 

Що з нами, сучасною цивілізацією, відбувається? Невже в історії мало доленосних трагічних прикладів, які би назавжди відбили охоту нищити безцінний цивілізаційний матеріал...
Нищення книгозбірень методом їх ліквідації – чи не спосіб «тихого полум‘я»? Не буде згарища і не буде галасу. Буде велика Руїна, куди нащадкам, особливо з невеличких районних центрів, не буде звідки дізнатися про існування тієї ж Александрійської бібліотеки, про вже написані книжки з історії України, власне, прочитати їх.

 

А між тим гуманність перемагає. Бо лише за минулий рік, у розпал пандемії, попит на «Чуму» Альбера Камю в Італії, яка чи не найбільше потерпала від ковіду-19, була найпопулярнішою і била усі читацькі рейтинги. Люди шукали віри, що пандемію можна перемогти. Отже, книжка здатна виконувати терапевтичну функцію: бути і психологом, і Богом в одній іпостасі, якщо хочете.

 

Чума – це лише форма абсурду, як вважав сам Камю. На кожне століття припадає свій небезпечний вірус. Епохи християнських фанатиків, як і нацистів, лишилися позаду. Хочеться вірити, що здорового глузду вистачить, щоб перемогти «тихе» чиновницьке полум‘я».
 

 

Як повідомляла УМ, 15-річна активістка, учасниця і переможниця  багатьох літературних конкурсів Аліна Шевченко з міста Олександрія намагається самотужки врятувати районну бібліотеку імені Дмитра Чижевського від ліквідації.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Телеведучий Олег Панюта: Вимагайте від чиновників не чіпати бібліотеки

 

Журналістка за освітою, письменниця Тетяна Череп-Пероганич вважає, що людям потрібне спілкування в бібліотеках, тому також приєдналася до зорганізованої «Україною молодою» підтримки відомими людьми і лідерами думок існування закладів культури, над якими нависла реальна загроза ліквідації.

 

Ексміністр культури Ігор Ліховий нагадує, що за часів президенства Віктора Ющенка, за кошти держбюджету було закуплено для бібліотек книг вітчизняних видавців на рекордну суму — еквівалентну п'яти мільйонам доларів.
 
 
Економіст Віталій Скоцик вважає, що бібліотека в далекому селі дає дітям шанс